Whiteboard challenge та інші пригоди дизайнера

Спочатку відбір портфоліо та резюме. Далі HR скринінг. Інтерв’ю з менеджером, що наймає. Whiteboard challenge з дизайнерами. Або ж тестове завдання. Ще кілька інтерв’ю. І на останок, можливо, якась задачка на стратегічне мислення. Особливо, якщо ви lead, або head. А потім ще останнє інтерв’ю, наприклад, cultural fit, або «формальна» зустріч із кимось із найкрутіших керівників, якому ви, зрештою, можете не сподобатися. І все. Нема омріяної пропозиції з нової компанії. Знайомо?

Так сьогодні побудований процес найму дизайнерів в усіх компаніях, від маленьких стартапів до велетнів індустрії. І з кожним разом кількість необхідних бесід збільшується, тестові ускладнюються. Це, звісно, нормально, бо талантів у сфері все більшає, обирати стає складніше, тож і вимоги зростають. А сьогодні й поготів через кризу на ринку й масові звільнення, що сталися не так давно по всьому світу.

Що ненормально, так це те, що пошук роботи виокремився в цілу нову діяльність для дизайнерів, що потребує окремих навичок і досвіду.

Як написав один мій знайомий дизайнер: «Тобі треба показати 150 % умінь, аби використовувати 50 % із них у повсякденній роботі». Й один із найпоширеніших запитів сьогодні до менторів — допомогти підготуватися до інтерв’ю. Бо попри найпрекрасніше портфоліо, чудові комунікаційні навички та все те, що ви дістаєте з реального досвіду роботи, тепер недостатньо. Треба навчитися проходити інтерв’ю, усілякі випробування та подавати себе в тому світлі, у якому хоче бачити вас потенційний роботодавець.

Особливо в процесі найму мене вкурвлює Whitebard challange. Це ситуація, коли хотіли, як краще, але вийшло, як завжди. Цей формат з’явився на тлі того, що тестові завдання погано сприймалися кандидатами, бо:

❌ Компанія просить виконати неоплачувану роботу.

❌ Компанія дає вигадане завдання, аби не було претензії № 1, результат якої важко оцінити.

❌ Виконання тестового завдання та його подальша презентація вимагають занадто багато часу та зусиль самого виконавця.

Тож ми перемкнулися на те, що даємо вигадане завдання, з непроговореними та дуже специфічними очікуваннями, запаковуємо це в певний фреймворк роботи з дошкою (реальною чи віртуальною), стискаємо до пів години, робимо максимально стресовим і віддаленими від реальної роботи й voilà!

На мою особисту думку whiteboard challenge є найменш ефективним способом оцінки навичок дизайнера. Його головна мета — перевірка вашого процесу мислення та проектування. Але ми, дизайнери, не працюємо виключно над процесом. Ми працюємо над розв’язанням проблем користувача, створюючи продукт. У цій роботі існує безліч перемінних, купа відомих невідомих і цінність нашої роботи не в самому процесі, а в результаті. Так ми впливаємо на процеси та владні їх змінювати, але важить саме те, чого whiteboard challenge не перевіряє.

Один із ключових тезисів цього іспиту полягає в тому, що кандидат має ставити питання, казати, коли він/вона не впевнені. Насправді ж, якщо ви невпевнені, ставите питання, на які вам не дають відповідей та кажете: «Тоді було б добре провести таке-то дослідження» — це червоний прапор у вашому забігу. Бо в кожного інтерв’юера є власні критерії та чіткі очікування. Тож годі й думати, що кандидат зможе легко приборкати страх помилитися, насипати ідеї та ще й паралельно створювати чіткі та зрозумілі ваєрфрейми, користувацькі шляхи тощо.

Іспит відбувається у 30–60 хвилин. Сам процес випробовування вже дуже далекий від реальної практики. І чи дизайн-процеси так відрізняються від одного досвідченого дизайнера до іншого? Навіщо ж тоді перегляд портфоліо, презентація певних робіт та обов’язкові зупинки саме на процесах? Якщо ви не можете визначити процес кандидата в кількох бесідах, чи кандидат підходить на цю роль — ви не розумієте, кого й навіщо шукаєте.

Резюмуючи, три головних мінуси whiteboard challenge:

💔 Концентрація на процесі, а не на результаті.

💔 Whiteboard challenge відірваний від реальності.

💔 Whiteboard challenge найбільш суб’єктивним методом оцінювання навичок та досвіду дизайнера.

На мою думку, перегляд резюме та портфоліо, презентація кількох робіт і кілька співбесід із кандидатом є цілком достатнім для визначення якості професійних навичок та досвіду кандидата.

P.S. Друзі, я також ділюся корисним контентом у своєму Substack, де ви можете оформити підписку з отриманням доступу до навчальних матеріалів та менторських консультацій за запитом. Ви також можете підтримати «Ейдос» через buymeacoffee, або поширенням цієї статті. Дякую! 🤗