Напередодні змін

Або як давньоримський архітектор підказує нам, дизайнерам, що робити далі

Разом зі звітом State of UX та передбаченням, щодо зміни ролі дизайнерів у найближчому майбутньому, мені трапилася паралельно ще одна стаття, але зовсім про інше — про «Вітрувіанську людину», Леонардо да Вінчі. Ця стаття, однак, відіграла роль цікавого доповнення загальної картини прийдешніх змін.

Я впевнений, що ви бачили цю картину десятки, чи навіть сотні разів. Проте чи знаєте ви чому вона називається саме «Вітрувіанська людина»?

Давньоримський архітектор Вітрувій, вважав людські пропорції основою класичної архітектури. І саме його записи надихнули Леонардо на створення одного з найвідоміших малюнків в історії мистецтва й навіть дали поштовх до початку італійського ренесансу.

Марк Вітрувій Полліон жив у Римі в I столітті до нашої ери, служив військовим інженером і артилеристом при Юлії Цезарі, воював і працював на території сучасних Іспанії, Франції, Туреччини та Тунісу. Уже на пенсії Вітрувій написав трактат De Architectura, що був частково про історію, частково путівником грецькою та римською архітектурою.

У своїй роботі він стверджував, що архітектори мають вміти малювати, розуміти мистецтво, знати історію, музику, хімію, астрономію, право, медицину, поезію та філософію.

Ось кілька цитат, що обґрунтовують його твердження:

«Філософія робить архітектора не самовпевненим, а ввічливим, справедливим і чесним без скупості.»

«Музика потрібна, аби архітектори могли налаштувати балісти та катапульти в потрібному ключі.»

«Архітектор повинен також мати знання з медицини, що стосуються питань клімату, повітря, здоров’я місцевості, використання різних вод. Адже без цих міркувань здоров’я житла не може бути гарантоване.»

«А що стосується принципів права, архітектор повинен знати ті із законів, які необхідні у випадку будівель, що мають бічні стіни, щодо води, яка капає з карнизів, а також закони про водостоки, вікна і водопостачання.»

До такого різномаїття експертиз підштовхує і нас, дизайнерів, сьогоденний технологічний розвиток. На початку ми ставили собі питання: «Як створити інтерфейс привабливим?» та розвивали наші навички UI. Далі ми пірнули в дослідження, аби робити інтерфейси та продукти зручними, легкими для сприйняття та корисними в розв’язанні користувацьких проблем. UX/UI та продукт дизайнери в більшій чи меншій мірі здобули знання з психології та соціології.

Що далі?

Особливо це питання стає актуальним саме сьогодні, з урахуванням того, що і UI та UX частини будуть автоматизовані. Дивлячись на усю ту конкуренцію, що зараз точиться навколо ШІ інструментів: ChatGPT, Pi, Midjourney, нещодавній анонс (хоч і скандальний) продукту Gemini від Google, у цьому вже не лишається жодного сумніву. Це питання короткострокової перспективи.

Тож, на мою думку, ми маємо додати до коктейлю наших експертиз знання із цих 3-х наукових галузей:

1. Філософія, зокрема, етика

Нам дедалі частіше доводиться боротися з «темними патернами» та бажанням бізнесу нажитися на користувачах, всадити їх на дофамінову гоку, чи заплутувати користувацький шлях задля матеріальної вигоди. О, скільки разів я кричав на весь офіс: «Це неправильно! Це нечесно! Це аморально» тощо. Проте мене ніхто не чув. Адже кінець кінцем, але це бізнес платить мені зарплатню і моє завдання робити так, аби він масштабувався, а продукт приносив більше коштів.

Етика — розділ філософії, що вивчає мораль, суспільні норми поведінки та концепції «правильної та неправильної поведінки». Термін був запропонований Арістотелем, як позначення особливої галузі дослідження «практичної» філософії, тому що вона намагається відповісти на питання: що ми повинні робити? Основною метою етики Арістотель називав щастя, що ототожнював із самореалізацією. А самореалізація — це розумні вчинки людини, яка уникає крайнощів і тримається золотої середини. Тому основна чеснота людини — це помірність і розсудливість.

Філософія та етика в арсеналі дизайнера? Так, може лунати дивно. Проте, чим далі я поринаю в її вивчення, тим більше я знаходжу можливостей для артикуляції власних рішень, що стосуються моєї адвокатської діяльності із захисту прав користувачів. Дизайнери вже давно стали представниками та основним голосом користувачів у бізнесі. У цифровому світі, що сповнений фейковою інформацією, підписками на все підряд, темними патернами, ми маємо зробити все можливе, аби цей голос став міцнішим та голоснішим.

2. Право

Директива ЄС 2019/882 має на меті створити спільний стандарт доступності для основних продуктів і послуг, включно із цифровими. Вона застосовується до виробників комп’ютерів та операційних систем, банкоматів, квиткових автоматів, банківських послуг, вебсайтів та застосунків для електронної комерції тощо. Директив була прийнята ЄС у червні 2019-го року, імплементована в національне законодавство країн-членів у червні 2022-го року та має бути повністю введена в дію до червня 2025 року.

У США, Канаді, Австралії та інших країнах здійснюються аналогічні заходи, що мають на меті законодавчо закріпити норми доступності цифрових продуктів для користувачів.

Проте в технологічній індустрії досі є безліч підприємців, менеджерів продуктів, дизайнерів і розробників, які й не чули про ці законодавчі норми, а що цікавіше — про доступність (accessibiliy).

Але ж не знання законів не звільняє від відповідальності. І хоча держави та їхнє законодавство не встигає за технологічним розвитком, проте вже дуже скоро, ви та ваш продукт, можуть стати причиною подання позову до суду, у разі, якщо він не відповідатиме нормам WCAG.

Тож знання законодавчої бази, що регулює якість та доступність цифрових рішень, однозначно, стає актуальною для творців цих самих продуктів.

3. Бізнес та підприємництво

Звісно, це найочевидніший пункт. Розуміння бізнес-сторони справи допомагає дизайнерам створювати продукти, які не лише естетичні та зручні, але і прибуткові та відповідають потребам клієнтів.

Знання тонкощів бізнесу може допомогти дизайнерам краще співпрацювати з іншими командами: маркетингом, відділом продажів, фінансами тощо.

Розуміння бізнес-ландшафту може допомогти дизайнерам виявити нові можливості та відповідним чином переорієнтувати свою роботу.

Говорити мовою бізнесу й робити реальний вплив на кінцевий результат — це вже не просто слова, а нагальна необхідність для дизайнерів, аби залишатися потрібними на ринку праці.

Попереду нас очікує велика робота із саморозвитку. І в нас немає іншого вибору, якщо ми хочемо й далі залишатися на вістрі технологічного прогресу — ми маємо стати складнішими.

P.S. Друзі, я також ділюся корисним контентом у своєму Substack, де ви можете оформити підписку з отриманням доступу до навчальних матеріалів та менторських консультацій за запитом. Ви також можете підтримати «Ейдос» через buymeacoffee, або поширенням цієї статті. Дякую! 🤗