Як стати дизайн-лідером
Або поради для дизайнерів, які хочуть дістати «місце за столом» прийняття рішень
Ця стаття є продовженням допису Вови Сафонова з його блогу на тему «Реактивний vs проактивний дизайн». Я вирішив доповнити її конкретними порадами та прикладами їхнього застосування з практики, аби надати цим думкам практичності й аби ви мали певного роду інструкцію того, як перевести сприйняття дизайну в компанії із ситуативної функції покращення інтерфейсу в необхідний інструмент для успіху бізнесу.
Коротке резюме проблематики та зазначеної вище статті для повноти контексту:
Проблема: В нашій діяльності часто трапляється так, що дизайн починає сприйматися в команді/компанії, як реактивна функція, що спрямована на покращення зручності, або естетики окремих частин цифрового продукту. Стратегічна цінність дизайну нівелюється.
Чому так стається? Дизайнери самі часто не розуміють потенційну стратегічну силу дизайну та не комунікують свої рішення достатньо ефективно. Бути спеціалістом, який реагує точково на певні запити — зручніше, ніж проявляти проактивність. Стратегічний підхід у дизайні потребує від спеціалістів навичок, що виходять за межі самого дизайну. Це складно та некомфортно.
Як наслідок, дизайнери часто працюють у реактивному режимі, марнують більше часу на погодження дизайну з іншими членами команди, гублять довіру та сприймаються як інструмент втілення ідей, а не їхнє джерело. Тепер уявімо, що ми стали досить дорослими спеціалістами й у нас зародилося бажання змінити цю ситуацію! Або ж ви змінюєте роботу й хочете не припуститися тих помилок, що вели до стану двигуна пікселів. Натомість ви хочете не лише закривати запити менеджерів та забезпечувати розробників спеками, а дістати нарешті те саме, омріяне місце за столом прийняття рішень.
1. Усвідомити, який саме ви дизайнер і яка від вас користь? Це перший і найпростіший крок.
Запитайте себе, чому ви займаєтеся саме продукт-дизайном? Як ви тут опинились? Чи це випадковість, чи усвідомлене прагнення? Чому ви не працюєте графічним, не UI й навіть не UX/UI дизайнером? Певно, тому що ви прагнули створювати цифрові продукти! І аби створювати їх, ви маєте розв’язувати певні користувацькі проблеми й так заробляти гроші для бізнесу. Це залізна формула, на якій будується все інше. Тож якщо ви передусім ставите красу чи зручність інтерфейсу, концентрується на цьому — поради не будуть мати особливого сенсу. Аби мати можливість стати дизайнером продукту, треба вистрибнути з мислення, де головують пікселі.
2. Насичувати експертність недизайнерськими навичками, або «Говорити мовою бізнесу/розробки/маркетингу» тощо.
Оскільки ми є дизайнерами продукту, ми стаємо тими, хто об’єднує інші команди в процесі роботи. Так, коли ми кажемо про дизайн продуктів, це стає різноплановим процесом, що вимагає різних навичок та експертностей.
Тому навчитися говорити мовою бізнесу чи розробки — перша порада, яку ви завжди почуєте в контексті розв’язання цієї проблеми. Але часто-густо ця порада залишається доволі абстрактною. Що це означає насправді?
Дві новини, як завжди: добра й погана. Добра — вам не треба створювати власну компанію, або вчитися кодити й розбиратися в нюансах JavaScript та VUE (підставити необхідне). Погана — вам однаково треба пірнути в ці теми, навчатися та заглибитися в ці теми настільки глибоко, аби вам стало комфортно вести бесіди з підприємцями, розробниками та маркетологами.
Як зрозуміти, що ваша експертність у цих темах достатня? Це стає зрозуміло, коли ви можете чітко артикулювати свої рішення та підібрати аргументацію для певного стейкхолдера:
- Бізнес. «Ми маємо дані, що свідчать про те, що наша сторінка з 404 помилкою має забагато трафіку. Це означає, що ми маємо десь биті посилання, які ведуть на цю сторінку. Знайти їх всі буде занадто витратно по часу, але ми можемо приділити достатньо уваги саме 404 сторінці, зробити повноцінний дизайн і запропонувати користувачам такі пропозиції, аби не втратити їх».
- Розробка. «Ми розробили цей дизайн у такий спосіб, аби використовувати готові рішення з Material 3 й так пришвидшити розробку».
- Маркетинг. «Ми знаємо з досліджень, що одна з головних потреб наших користувачів є X, тому ми пропонуємо використати саме ці скріншоти з продукту й такі меседжі на рекламних банерах. Ми підготували кілька банерів, що базуються на цій гіпотезі й ми можемо провести їхнє тестування, аби подивитися, як це вплине на конверсію».
Всі ці приклади об’єднує одне — розуміння принципів мислення кожного зі стейкхолдерів. Жоден підприємець не є ворогом своєму бізнесу. Якщо ви пропонуєте рішення, які мають на меті з найменшими витратами принести більше грошей — ви здобудете довіру. Якщо ви пропонуєте розробці зробити щось простіше, використати готові фреймворки, бібліотеки тощо — ви дістанете їхню довіру. Маркетинг — це завжди про експерименти та пошук варіантів максимальної конверсії. Запропонуйте це і ви також дістанете і їхню довіру.
3. Працювати з метриками та даними
Підхід продукт дизайнера до самого дизайну суттєво відрізняється від підходів графічних дизайнерів чи дизайнерів суто інтерфейсів. Ми маємо постійно дивитися на метрики та всі наші дизайн-рішення мають спиратися на фактичні дані. Якщо ваші аргументи закінчуються на тому, що «так буде зручніше», або «так заведено робити скрізь у подібних випадках» — ви не здобудете довіри. Навпаки, вас будуть використовувати виключно як сервіс, який знає, як найкраще імплементувати вже певне бачення. На практиці, ви маєте приділяти увагу моніторингу доступних систем трекінгу: Hotjar, Google Analytics тощо. Запускати опитування чи проводити тести самостійно за допомогою таких інструментів, як Useberry, наприклад. Продукт-дизайнери є адвокатами користувачів не тому, що ми знаємо як краще, а тому, що ми знаємо (маємо знати!) усе про наших користувачів.
Отже, коли ви не вважаєте за валідним аргументи: «це покращує користувацький досвід» та «цей дизайн проходить евристичне оцінювання за правилами NNG» (всім пофіг), а замість цього кажете про гроші та метрики, знаєте, як дістати цю інформацію та загорнути її для окремого стейкхолдера — ось тоді ви й розмовляєте «мовою бізнесу».
4. Ініціювати рішення, а не чекати завдань
Коли я наймаю продукт-дизайнера в команду, я відверто кажу та готую кандидата до того, що ніхто не буде приносити йому задачі у Jira, так само, як їх приносять розробникам. Це специфіка нашої професії. І ви або приймаєте цей факт, або… Або ж ви не працюєте дизайнером продукту.
Як я вже зазначав вище — ми є тією ланкою, яка об’єднує різні експертизи, ми будуємо містки між бізнесом та користувачами, між командами та цілями компанії.
Якщо ви хочете бути не просто сервісом, тоді ви маєте займати проактивну позицію. Ви володієте даними, розумієте користувачів та нагальні потреби бізнесу? Це саме та формула, завдяки якій ви можете пропонувати ідеї та нові процеси.
Очікування від бізнесу насправді є такими, що це ви будете в змозі самостійно ставити задачі розробникам та контролювати якість, а не те, що вам будуть приносити задачі на тарілочці із чіткими критеріями.
Приклад із практики. У компанії, де я працював раніше, ми проходили через фазу ребрендингу. Завдання стояло так, що ми маємо змінити стилі, оновити інтерфейс і жодним чином не чіпати бекенд. Водночас ми, команда продукт дизайнерів, чудово знали про певні болі наших користувачів. Деякі з них було можливо вирішити простою реорганізацією інформації на сторінці. Тож ми запропонували ці рішення в межах ребрендингу, адже вони не потребували жодних додаткових ресурсів, але могли суттєво відобразитися на певних метриках (drop off зі сторінки реєстрації зокрема). Такі ініціативні рішення будуть із радістю прийняті, а ви дістанете додаткову довіру та ще більше місця за тим самим столом.
5. Аргументація ідей, або як переконати тих, хто «в дизайні не шарить»?
У якій би чудовій компанії ви б не працювали, ви маєте пам’ятати, що окрім створення дизайну та іншого, вам доведеться «продавати» дизайн. Річ у тім, що часто вам доведеться переконувати людей, які не мають жодного стосунку до дизайну, ніколи не чули про double diamond, або ж дизайн-мислення.
Що робити тоді? Найкращою стратегією є практика з психології, яка пропонує вам дивитися на вашого співрозмовника, як на 5-річну дитину й пояснювати все детально, розжовуючи кожний аспект.
Інша крута практика: показувати, замість розповідати. Бо слова — це супер, але візуалізація — краще. Покажіть два варіанти: «Ось так було, а так стало». Продемонструйте, як змінюється функціональність, або ж емоція від використання. Люди люблять before & after, особливо, якщо «після» дійсно вражає.
Йдемо далі. Метафори про які, я писав раніше. Людям, особливо тим, хто не працює з дизайном, складно уявити, чому це важливо. Тож треба пояснювати за допомогою простих аналогій. Наприклад:
- «Відсутність білого простору на сторінці — це як спроба говорити на переповненій вечірці».
- «Поганий UX — це як лабіринт без виходу. Ніхто не хоче ним користуватися».
Це працює просто — це все ще слова, але вони вже працюють на візуалізацію та на підтягування знайомих сюжетів.
Якщо нічого не спрацьовує і вам не вдається переконати словами чи прикладами, запропонуйте тест: «Протестуймо ці два варіанти на реальних користувачах і подивимося результати». Коли цифри говорять самі за себе, аргументи стають не потрібні.
6. Ділитися успіхами
Навіть маленький успіх, якщо він визнаний, може суттєво змінити ставлення до вас та до вашої роботи. Коли успіхи відзначаються публічно, це формує культуру вдячності, де кожен відчуває, що його внесок важливий. Це зміцнює зв’язки між колегами, зменшує рівень стресу. І тут, звісно, є одне «але». Дуже рідко хтось прийде й на весь Slack прокричить, який ви молодець. Можливо, ваше ім’я згадають на якомусь слайді та й годі.
Вам конче потрібно демонструвати власні успіхи самостійно. Це ще одна частинка до позиції проактивності.
Приклад із практики. Нещодавно ми автоматизували в компанії взаємозв’язок токенів у Token Studio в Figma та коду на GitHub. При оновлені токенів у Figma відбувається автоматичний pull request на GitHub. Може лунати трохи дивно для тих, у кого все добре з дизайн-системами та процесами навколо неї, але в нашому випадку, де команда дизайн-системи відсутня, це великий крок уперед. Дизайн-команда зробила маленьку презентацію на 5 хвилин під час загальної зустрічі, аби показати, як це підвищує швидкість оновлень в умовах обмежених ресурсів.
Інший приклад. Колись, на початку своєї кар’єри, я працював дизайнером у відділі маркетингу. Моїм завданням було робити різні посадкові сторінки. Інколи банери. Відділ маркетингу, звісно, звітував про успіх певних кампаній загалом, але я і собі зробив презентацію для своїх менеджерів і показав найуспішніші сторінки (з погляду конверсії) і зазначав вплив цікавих дизайн-рішень на бізнес.
Дуже часто співробітники не знають, навіщо вони роблять свою частину задачі. Визнання успіху допомагає побачити картину загалом.
Як це робити правильно?
- Робіть це регулярно. Не треба робити такі презентації виключно перед річним оглядом вашої роботи. Діліться успіхами на зустрічах та у внутрішніх каналах компанії.
- Будьте конкретними. Скажіть, хто й що зробив та який це дало результат.
- Використовуйте різні формати. Це може бути просте повідомлення, пост, слайди, відео.
- Не забувайте про маленькі перемоги. Вони також заслуговують уваги!
7. Будувати партнерські стосунки
Окрім усього, що було зазначено вище, важливо налагоджувати зв’язки з колегами в компанії. Річ у тім, що ви працюєте не лише з вашим безпосереднім керівником. Ви можете бути залученими в розв’язанні різноманітних задач і працювати з представниками різних відділів. І немає нічого краще за те, аби бути впевненим, що всі, з ким ви працювали, нададуть найкращий фідбек, бо ви допомогли їм зробити це вчасно та якісно.
Адже дизайнер — це про мистецтво комунікації.
P.S. Друзі, я також ділюся корисним контентом у своєму Substack, де ви можете оформити підписку з отриманням доступу до навчальних матеріалів та менторських консультацій за запитом. Ви також можете підтримати «Ейдос» через buymeacoffee, або поширенням цієї статті.
Дякую! 🤗